Сегодня: 29 февраля 2020 | 06:09
Облачно+5ветер 4 - 5 м\с
Язык: рус укр

23.92

26.62

Войти

Як Бердянськ до УНР «присоединялся»: маловідомі факти нашої історії до Дня Соборності

08:40

Запорізький історик Юрій Щур опублікував рідкісні документи з історії Бердянська

У свідомості декількох поколінь бердянців за СРСР тривалий час викарбовували образ нашого міста як виключно «русскоязычного», оплоту більшовизму у боротьбі з «махновщиной» та «белой контрой». Проте зняття грифу «таємно» з багатьох архівних документів в Україні за останні роки, дає змогу по-новому поглянути на нашу «добре відому» історію, зрозуміти, що те, чого нас «навчали в школі», не завжди відповідає дійсності.

Як Бердянськ до УНР «присоединялся»: маловідомі факти нашої історії до Дня Соборності Відмий запорізький історик, публіцист Юрій Щур присвятив багато зусиль дослідженню історії Запорізького краю періоду Українських визвольних змагань 1917-1921 років та українського національного руху у нашому регіоні. Одна з найцікавіших його знахідок, що була опублікована у інтернет-виданні Depo.Запоріжжя безпосередньо стосується нашого міста.

Боротьба за незалежність: Як запорізьке місто у моря до складу УНР просилося
Не лише Олександрівськ (сучасне Запоріжжя), але й інші міста нинішньої Запорізької області сто років тому щиро вітали “Українську весну”.
Російська лютнева революція 1917 року стала каталізатором, під впливом якого активізувалося українське суспільно-політичне життя, зокрема і у Запорізькому краї. Відомо, що проголошення І та ІІ Універсалів Української центральної ради отримало значного розголосу не лише на Катеринославщині, але й в Таврійській губернії, до складу якої входили Мелітопольський і Бердянський повіти.

Представник Бердянщини Ю. Гаврилко брав участь у роботі Українського селянського з’їзду, який відбувся 10-16 червня 1917 року у Києві. Бердянця було обрано до складу Української Центральної Ради. У революційному українському парламенті також працювали представники національних партій, що діяли на території сучасної Запорізької області, делегати від робітництва й інтелігенції Олександрівського, Мелітопольського та Бердянського повітів.
Україноцентричні події відбувалися і на теренах сучасної Запорізької області. Зокрема, 4 січня 1918 року Генеральний писар Генерального Секретаріату України відписав до Секретарства справ національних листа з інформацією про те, що Бердянська міська управа надіслала документи, якими засвідчила приналежність міста до Української народної республіки.

Як Бердянськ до УНР «присоединялся»: маловідомі факти нашої історії до Дня Соборності «Канцелярія Генерального писаря пересилає Вам при цьому по приналежності, на розпорядження лист Бердянської Міської Управи від 13-го грудня 1917 року, за №5482, з копією резолюції Бердянської Міської Думи в справі прилучення міста Бердянська до Української Народної Республіки»

До листа додавалися документи, що надійшли з міста на Азовському морі.

Як Бердянськ до УНР «присоединялся»: маловідомі факти нашої історії до Дня Соборності «В Генеральный Секретариат Украинской Центральной Рады в г.Киев.

Городская управа препровождает при этом, для сведения Секретариата, копию резолюции Бердянской Городской Думы, вынесенной в заседании, состоявшемся 12 сего Декабря, по вопросу о присоединении города Бердянска к Украинской демократической республике. При этом Управа просит разрешения Секретариата, чтобы письменные работы по производству выборов в Украинское Учредительное Собрание были допущены на русском языке. Городской Голова П. Константинов.»

Бердянськ повідомляв, що 12 грудня 1917 року у місті відбулося засідання Міської думи, присвячене приєднанню до Української народної республіки. У Резолюції засідання затверджувалося, що міська дума виступає за приєднання до УНР як складової частини Російської федеративної демократичної республіки (незалежність УНР буде проголошено трохи більше, ніж за місяць – Ред.). Міська влада до скликання Всеукраїнських Установчих зборів визнавала владу Ради Народних представників Таврійської губернії та Генеральний Секретаріат Української Центральної Ради.

Як Бердянськ до УНР «присоединялся»: маловідомі факти нашої історії до Дня Соборності «Резолюция, вынесенная Бердянской Городской Думой в заседании 12 Декабря 1917 года. Бердянская Городская Дума высказывается за присоединение гор. Бердянска к Украинской демократической республике, как составной части Российской федеративной демократической республики, на основе принятых Центральной Радой положений о санкционировании Украинской республики Всероссийским Учредительным Собранием. При этом конструкция власти в г.Бердянске должна быть такова, чтобы вполне были гарантированы права населяющих Бердянск национальных меньшинств. Впредь до создания Украинским Учредительным Собранием правильно сконструированной истинно-народной власти, Городская Дума признаёт краевыми органами власти Совет Народных представителей Таврической губернии и Генеральный Секретариат Украинской Центральной Рады, опирающийся в делах управления Украины на органы революционной украинской демократии, демократии национальных меньшинств и органы местных самоуправлений. Городская Дума считает необходимым производство выборов в Украинское Учредительное Собрание и примет все меры к тому, чтобы выборы прошли в нормальных условиях, обеспечивающих свободное проявление воли народов, населяющих Украину.»

Цілком підтримуючи ідею проведення виборів до Всеукраїнських Установчих зборів, міська влада Бердянська гарантувала їхнього проведення на демократичних засадах. Виходячи з права на демократичні свободи національних меншин, Міська дума прохала дозволу у Центральної Ради здійснювати документообіг російською мовою.
Зауважимо, що у волостях Бердянського повіту Центральна Рада здобула повну підтримку. Крім того, 17 грудня у Мелітополі відбувся з’їзд рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, міських і земських самоврядувань і соціалістичних партій Північної Таврії: Бердянського, Мелітопольського і Дніпровського повітів (останній – це територія сучасної Херсонської області, – Ред.). На з’їзді було порушено питання щодо участі в оголошених Центральною радою виборах до Українських Установчих зборів. З питання приєднання повітів до УНР було вирішено провести референдум.
Центральну Раду та вибори до Українських Установчих зборів підтримали 158 із 200 делегатів таврійського з’їзду.
Автор висловлює щиру подяку за надані матеріали аспірантові Інституту української археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського Роману Захарченку.

Лист з Бердянську
А цього місяця Юрій Щур оприлюднив чергову знахідку українських науковців, стосовно історії нашого міста у період Української революції. Це публікація у газеті «Нова Рада», датована травнем 1917 року.

«Лист з Бердянську. Українське т-во «Просвіта» у м. Бердянську (на Таврії). В березні місяці в м. Бердянську постановлено відкрити т-во «Просвіта». Прийнято статут, обрано раду. Енергійно пішла праця, культурно-просвітна, так і агітаційна. Заклались ріжні комісії (орфографія першоджерела збережена – Ред.): агітаційно-лекційна, шкільна, бібліотечна, театральна. Театральна комісія за допомогою членів ради й членів «Просвіти» улаштувала концерт спектакль, назвавши його «Вечір вільної України». З початку вечора був проспіваний гимн України «Ще не вмерла Україна» мішаним хором під орудою студента Ів. Собецького, далі гарненько зіграна одноактовка «На перші гулі» Васильченка і потім концертний відділ, на якому вдруге хор виконав гимн України. Гарно проспівав хор «Гимн революції» сл. Франка, муз. М. Лисенка, «Заповіт» і декільки народних і революційних пісень. Крім хорових номерів в концерті була декламація, мелодекламація. На концерті продавались газети, книжки, національні значки, квіти. З художнього боку концерт був надзвичайний, з матеріального не гірший: чистого прибутку на користь «Просвіти» поступило до скарбниці 709 кр. 75 коп. Театр був переповнений. Другі комісії безупинно працюють: Так бібліотечна комісія впорядкувала бібліотеку, яку зібрав в підпольї й передав тепер «Просвіті» тутешній гурток середнє-шкільної молоді, передплатила всі газети й журнали українські, відкрила читальну при т-ві. Шкільна комісія улаштувала регулярні лекції (безплатні) як для членів «Просвіти», так і для сторонніх осіб; не лекціях викладаються: мова, історія, література, економіка, географія. <…> Взагалі життя українське у нашому маловідомому куточку йде чим далі бурхливіше, гучніше; «популяризація українства» ширшає і ідея захоплює великі маси. Недавнечко відбувся з’їзд учительський у м. Бердянську, який, завдяки присутності деяких членів «Просвіти» й з’осібна голова ради «Просвіти» – виголосив резолюцію що до перебування Росії: на федеративно-демократичних основах, на цьому ж з’їзді учителем міської гімназії т. Олійником був прочитаний реферат на тему про рідну школу. З’їзд представників учительства, який відбувся в скорости по з’їзді загальнім, на чолі з комісаром народної освіти по Бердянському повітові т. Тищенком, постановив: з слідуючого року на селах з українським населенням навчання мусить проводитись на українській мові. Мало маєм робочої сили, але упертістю в праці й бажанням працювати зробим те, чого вимагає від нас момент і велике майбутнє нашого народу.»

Як Бердянськ до УНР «присоединялся»: маловідомі факти нашої історії до Дня Соборності Як Бердянськ до УНР «присоединялся»: маловідомі факти нашої історії до Дня Соборності

Новости с доставкой на ваш смартфон! Только о самом важном в Бердянске!
Наш канал в Telegram
Чат Бердянска в Telegram
Присоединяйтесь к сообществу в Viber: "PROБердянск"

Чистые страницы семейной истор... Загадку возрастом 5000 лет раз...