Сьогодні: 28 Лютого 2020 | 14:14
Облачно+5ветер 4 - 5 м\с
Мова: рус укр

23.92

26.62

Увійти

Правда про домашнє насильство в Бердянському районі

10:39

Що зроблено в Україні, щоб допомогти жертвам насильства вирватися з агресивного оточення.Правда про домашнє насильство в Бердянському районі

Кинути все і кардинально змінити життя своє і своїх дітей – на це здатна не кожна жінка. Тим більше, яка живе в сільській місцевості, де менше можливості піти з дому, змінити оточення і, в принципі, де насильство в сім’ї, часто, вважають нормою. Проте, з 2017-го по 2019 рік в Україні зроблено чимало, щоб допомогти жертвам насильства вирватися з агресивного оточення.

Двічі в одну воду

Кілька років тому в Бердянську відкрили шелтер – тимчасовий притулок для жінок, які зазнають насильства в сім’ї. За цей час послугами притулку скористалися 47 жінок і 65 їхніх дітей з Бердянська та Бердянського району.

– Дуже добре, що в Бердянську з’явився притулок для жінок, які постраждали від насильства, – розповідає директор Бердянського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Світлана Пейчева. – У нас раніше була проблема: ми не могли прибрати жінку з дітьми з небезпечного середовища, де є загроза життю. Кризовий центр, який працює в Запоріжжі, знаходиться далеко і мешканки району в силу різних причин відмовлялися туди їхати. Притулок в Бердянську виявився нашим порятунком. Жінки отримували професійну допомогу, за підтримки мобільної бригади притулку і фахівців нашого центру переїжджали з сіл до міста.

З Бердянського району тільки за минулий рік допомогою фахівців шелтеру скористалися шість таких родин. Одна з них побувала там двічі.

– Перебування в притулку розраховане на невеликий період. Жінці, яка залишає чоловіка-насильника, допомагають прийти в себе, переосмислити все, що з нею відбувалося, і зробити перші кроки до нового життя, – роз’яснює Світлана Пейчева. – Так було і цього разу. Мешканці одного з сіл району допомогли разом з дітьми поїхати від чоловіка, який постійно бив її. Фахівці шелтеру посприяли з працевлаштуванням, провели велику психологічну роботу, допомогли влаштувати дітей в дитячий садок і школу. Але залишилося відкритим питання житла. Оренда квартири в Бердянську для багатодітної матері виявилася непідйомною. Вона прийняла рішення повернутися в село, до чоловіка. Але ситуація тільки погіршилася. І жінці з дітьми знову знадобилася допомога фахівців притулку.

Зрозуміти і не пробачити

Щомісяця до фахівців мобільної бригади притулку для жінок, які постраждали від агресії партнерів, звертаються 35-40 осіб. До того, як шелтер почав працювати, офіційна статистика про жертв домашнього насильства в Бердянському районі була дещо нижчою. Багато жінок навіть не усвідомлювали, що вони піддавалися насильству. Вони вважали, що життя під тиском і навіть фізичної загрозою здоров’я, – норма для більшості.

– Ми проводили в центрі зайнятості тренінги з профілактики домашнього насильства, знайомили їх учасників з законом України про домашнє насильство. Акцент робили на жіночу аудиторію. І раптом пішла потужна віддача. Одна з жінок сказала: «Знаєте, а я виявляється 10 років була в ситуації жертви психологічного насильства». Завдяки нашій зустрічі вона зрозуміла і вичленувала, що це було саме психологічне насильство, – ділиться досвідом Світлана Пейчева. – Інша сказала, що розлучитися з агресором їй допомогла дитина. І ми теж це обговорюємо, завжди говоримо: слухайте своїх дітей.

В ході подібних зустрічей фахівці центру також з’ясували, що вкладається в поняття насильства у чоловіків і жінок. Наприклад, пропонували висловити думку з приводу поширеної тези, що хороша дружина в усьому погоджується з чоловіком.

Більшість з цим виразом виявилося згодним. Але, насправді, це перший прояв того, що у жінки відсутній опір. Вона не протидіє, не захищає свою точку зору. І в подальшому це призводить до знеособлення. Коли думка жінки не просто стає неважливою, найчастіше, вона втрачає себе як особистість і у неї, в принципі, пропадає критичне сприйняття життєвих ситуацій.

Ще один показовий тест: визначення ступеня провини за насильство з боку чоловіка і жінки. Світлана Пейчева згадує, майже всі учасники опитування зменшували провину чоловіка, переклавши її на жінку. Опитані навіть виправдовували насильство, пояснюючи, що іноді жінка сама є провокатором. І це однозначно не правильний підхід до проблеми.

Світлана Пейчева наполягає: неприбране ліжко, чи не помита посуд, неприготована їжа – не привід розпускати руки. Якщо жінка на насильство не відповідає насильством, то не важливо, прибрано в будинку чи ні. І це не може бути виправданням насильству.

– Нововведення в українському законодавстві про насильство, які відбулися останнім часом, дозволяють повернути жінкам розуміння: вони мають такі ж права і свободи, що і чоловіки. І ніхто не має права принижувати, ображати, тим більше, проявляти інші форми зменшення свобод і права вибору, – впевнена Світлана Пейчева.

Не сексуальні відносини

Фахівці центру звернули увагу, що багато хто сприймає насильство тільки суто як фізичний акт. У більшості жителів району немає розуміння того, що агресія може бути виражена в різних формах: психічній, економічній, сексуальній.

Наприклад, на питання: чи вважають сексуальним насильством сальні погляди або непристойні жарти на адресу сторонньої дівчини, що йде по вулиці, – деякі чоловіки говорили, що це комплімент. У них не було розуміння, що така поведінка може образити жінку.

Фахівці центру спільно з співробітниками мобільної бригади активно працюють над інформуванням населення в сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

– У всіх сільських радах розміщені контакти мобільної бригади, є буклети, оформлені куточки, де є інформація про домашнє насильство. Ми розуміємо, людина, приходячи зі своїми бідами до сільради, обов’язково побачить цю інформацію, – ділиться Світлана Пейчева. – І це дає результати: кількість звернень безпосередньо в мобільную бригаду і центр соціальних служб збільшилася. Найчастіше, жінки не звертаються в поліцію, не вважаючи, що ситуація в сім’ї доведена до краю. Але розуміючи, що у відносинах склалися непрості обставини, вони йдуть до нас. І це добре. У деяких ситуаціях досить партнерам обговорити всі накопичені претензії, і знайти шляхи вирішення питань. Це допоможе попередити надалі збільшення агресії і ті ситуації, коли роздратування один одним доведе до бійки і серйозних травм.

Чим допоможуть закони?

Світлана Пейчева впевнена, вже той факт, що в законі дано чітке визначення домашньому насильству і прописані його види, полегшить роботу фахівців центру і волонтерів, які допомагають постраждалим від агресії партнера.

– Нові закони дають можливість займатися адвокаційно-інформаційною компанією серед різних верств населення. Регламентують наші взаємини з іншими структурами, – пояснює директор центру соціальних служб.

Як приклад наводить типову ситуацію: якщо в лікарню надходить з травмами жінка або дитина, перед усім, інформують поліцію і службу у справах дітей. Працівники центру соцслужб підключаються потім.

– Нам важлива участь на першому етапі, коли жінка ще перебуває в стані стресу. Ми можемо надати їй першочергову психологічну допомогу по виходу із стресового стану і мінімізувати психологічну травму. Крім того, в момент надходження до лікарні жінка ще відкрита і багато що може розповісти про те, що трапилося і йому передує, про що потім замовкне, – пояснює Світлана Пейчева.

Директор центру соцслужб каже, частіше жінки звертаються вже постфактум, коли не обійтися без втручання поліції. Але, звернися вони по допомогу ще на етапі, коли йде психологічне насильство, біду можна запобігти.

З позитивної тенденції Світлана Пейчева відзначає той факт, що суспільство готове протидіяти насильству щодо неповнолітніх. Але сексуальне насильство в сім’ї, економічне, психологічне – люди не бачать і не розуміють, що за це теж передбачено покарання і є відповідна законодавча база.

– Наприклад, відбулися зміни в Кримінальному кодексі України. Введено обмежувальні заходи, які вже діють, – ділиться досвідом Світлана Пейчева. – Нещодавно була накладена заборона на наближення до жертви, і у агресора був шок від того, що йому заборонено заходити в свій будинок. І це правильно. Дуже несправедливо, якщо потерпілим доводиться кудись їхати, міняти уклад життя через насильство, що застосовується до них. Це дуже важко. А в сільській місцевості в рази складніше. І не завжди є близькі і родичі, до яких можна звернутися за допомогою і пожити у них якийсь час.

Більш того, передбачена відповідальність за порушення постанови суду. Якщо насильник його порушує, він несе відповідальність і за факт насильства, і за невиконання судового рішення.

Чи є можливість маніпуляції законом?

– Якщо ми говоримо про ліки, їх зазвичай дають, щоб вилікувати людину. Якщо бездумно випити жменю таблеток, це принесе шкоду людині? Так і закон про домашнє насильство. Зараз багато його інтерпретацій, і кожен судить про нього, витягаючи з контексту зручні фрази, – наводить приклад експерт. – Я впевнена, це дуже важливі і потрібні зміни, які дозволять жінці відчувати себе в безпеці. Ми говоримо про великий масив постраждалих від насильства, які мовчать про це. Зміни дають впевненість, що таких жінок підтримають на рівні законів, підтримають навколишні люди.

До слова, був в практиці працівників центру випадок, коли жінка просила врятувати її від чоловіка-агресора. На місці з’ясували, ситуація далека від правди: насильство в сім’ї було, але з боку жінки до чоловіка. А він це приховував, йому було соромно говорити.

Світлана Пейчева констатує, за характером звернень Бердянський район входить в стандартну статистику: де тільки 10% чоловіків стають жертвами насильства, а 90% – це жінки.

Відкритість до розмови

Важливий момент в тому, що жертви замовчують правду. Не рідкісні випадки, коли мобільна бригада і фахівці центру виїжджали за дзвінком сусідів в сім’ю, де передбачалося насильство, але люди все заперечували. Дуже часто побиті жінки не доходять до експертизи в силу різних причин. І завдання працівників центру переконати їх дійти до медиків, зібрати необхідні документи і перервати ланцюжок насильства.

– Усі соціальні послуги в нас безкоштовні, але вони виявляються на добровільній основі, – підкреслює директор центру соціальних служб Світлана Пейчева. – Людина повинна сама усвідомити потребу в допомозі. Це складно. Але ми не просто констатуємо факт, ми розповідаємо можливі варіанти розвитку подій. Якщо нічого не робити, однозначно буде погіршення.

Для довідки:

В рамках проекту «Комплексний підхід у вирішенні насильства по відношенню до жінок і дівчат в Україні» запорізька обласна ГО «Об’єднання психологів та психоаналітиків «Взаємодія» при партнерстві з Українським фондом громадського здоров’я, Фондом населення ООН в Україні та Німецьким товариством Міжнародного співробітництва GIZ відкрила притулок для жінок, які постраждали від насильства. Тут надають допомогу мешканкам Бердянська та Бердянського району. Також діє мобільна бригада, звернутися в яку можна за номером: +38 099 366 64 52.

Читайте по темі:

Як закон захищає від домашнього насильства?

Новости с доставкой на ваш смартфон! Только о самом важном в Бердянске!
Наш канал в Telegram
Чат Бердянска в Telegram
Присоединяйтесь к сообществу в Viber: "PROБердянск"

Візьми друга з притулку!... Чого чекати бердянцям від січн...