Сегодня: 22 января 2021 | 01:09
Облачно+4ветер 5 м\с
Язык: рус укр

28.25

34.36

Войти

«Я бажаю, щоб серце кожного наповнювалося радістю пришестя у світ Христа-Бога», – архієпископ Єфрем

18:33

Головний священник Бердянська – архієпископ Бердянський та Приморський Єфрем передав свої вітання бердянцям із Новоліттям та підсумував минулий рік. На думку владики, 2020 став справжнім викликом для всіх, проте залишив позитивні уроки. Архієпископ Єфрем розповів про традиції святкування Різдва Христового на його Батьківщині на Закарпатті та поздоровив зі святом в першу чергу усіх дітей Бердянщини, бо вони, мабуть, найбільше чекають на це світле свято.

«Я бажаю, щоб серце кожного наповнювалося радістю пришестя у світ Христа-Бога», – архієпископ Єфрем

Владико, благословіть. Минулий 2020 рік став неординарним для нашого суспільства. Пандемія, карантинні обмеження, ми приховали свої обличчя за масками. На жаль, коронавірус торкнувся кожного з нас, наші сім’ї, друзів, колег… Проте в цей час ми навчилися по-іншому ставитися один до одного. Можливо, ця пандемія була нам потрібна, щоб згадати, що таке християнська любов?

– Дійсно минулий 2020 рік постави перед нами багато питань, багато викликів, які були нам невідомі до цього часу. Період пандемії допоміг нам усвідомити, наскільки важливо бути поруч зі своїми рідними. Часом можна було втратити дорогих нам людей через неуважність, тому ми навчилися в першу чергу бути небайдужими один до одного. Ми захоплюємося великим жертовним подвигом лікарів, які взяли на себе відповідальність і зробили все можливе, щоб рятувати життя людей. Ми навчилися у своїх сім’ях поваги один до одного. Навчилися цінувати кожну хвилину нашого життя. Взагалі ми мали можливість навчитися милосердю та любові – це, напевно, головна установа для всіх, головний урок, щоб ми могли пройти цей шлях достойно. Ми відчули, що вся планета, весь світ – цінні один до одного, і ми повинні піклуватися про здоров’я, про добробут та благополуччя кожного із нас. Ми повинні усвідомити, що ми всі – одна велика сім’я, і не повинні обмежуватися тільки своїм родинним колом.

Звісно, змінилося і церковне життя. Карантинні обмеження було впроваджено щодо проведення богослужінь та присутності вірян у храмах.

– Пандемія, поширення інфекції поставило у нові умови наше служіння церковне, коли були обмежені кількість присутніх на богослужіннях. Ми вивчали нову форму місії церкви в таких обставинах. Звичайно, служби продовжувалися, богослужіння продовжувалися у святкові та недільні дні, проте доступу людей до них не було в тій кількості як завжди. Тому ми освоїли онлайн трансляції богослужінь. Це якось надихало людей, допомагало їм впасти у відчай, у печаль, а навіть звеселяло людей, що вони мають хоча б віддалений, але зв’язок із своїм священником, своїми прихожанами.

Як священники продовжили свою духовну та соціальну місію в таких умовах?

– Звичайно, разом з пандемією змінилася і церковна місія нашої єпархії. Так, минулого року ми були вимушені перенести або відмінити наші традиційні заходи, було відкладено певні плани щодо будівництва храмів. Ми почали більше уваги приділяти нашому соціальному служінню. Це допомога тим, хто опинився в ізоляції та людям похилого віку продуктовими наборами та просто молодіжний відділ організовував молодих волонтерів, щоб вони відвідували хворих, допомагали людям на ізоляції купувати все, що їм необхідне. Ми освоїли нову форму нашого служіння, тому дякуємо Богові за таке випробування, незважаючи на всі труднощі. Минулий рік дійсно був складним, але все одно ми кажемо, що минулий рік був Божим. Ми в цьому році, можливо як ніколи, змогли проявити себе, показати своє серце, дізнатися, скільки в ньому  милосердя, скільки в ньому любові, як ми піклуватися один за одного. Про це ми говорили і у храмах, і навчалися самі цьому милосердю. По-новому відкрилося для нас Євангеліє про ті випадки, коли Господь зцілював прокажених, які не мали можливості бути серед людей в той час. Так само певна кількість людей виявилася в ізоляції, що навіть особливу форму мав священник одягати, щоб прийти і звершити таїнство соборування чи причастити людей. Я радий, що наші священники не злякалися цієї інфекції, а навпаки поспішили, щоб кожний, хто потребує в цей час допомоги, хто хоче відкрити свою совість, хто хоче принести Богу щире каяття, міг це зробити. Багато людей, на щастя, оздоровилися, багато людей мають бажання, щоб подячні молебни звершувалися у нас в храмі. Тобто можна сказати, що життя в церковному плані вирувало, хоча воно було не таким помітним, як воно було зазвичай. Не було якихось масових заходів, хресних ходів, не було церковного Богослужіння, яке ми щороку проводимо в центрі міста на саму Пасху. Звичайно, ми в якійсь мірі пережили те, як колись прийшов Господь в тиші ночі, в убогій печері, в далині від людей звершував спасіння цих людей, прийшов у цей світ. Так і духовна місія нашої церкви звершувалися у цих обставинах, які до нас прийшли і у яких ми продовжуємо жити.

«Я бажаю, щоб серце кожного наповнювалося радістю пришестя у світ Христа-Бога», – архієпископ Єфрем

Владико, що Ви побажаєте вірянам до новоліття, вже прийдешнього нового 2021 року та довгоочікуваного світлого свята Різдва Христового?

– Вітаю всіх вас, дорогі, з Новим роком! Бажаю рясних Божих благословінь в цьому новому році, благодатних успіхів у ділі нашого служіння народу, нашій державі Україні та на благо церкви. Як раз ми вже підходимо до великого спасительного свята Різдва і стаємо перед новим викликом стосовно обмеження нашої присутності у храмах. Але дякуючи Богу, є розуміння державної влади, що кожний, хто має можливість, має бажання, зможе бути присутнім в храмі, зможе з’єднатися с Богом у таїнстві Причастя і відчути ту духовну радість, яка сповіщається кожний душі людській.

Чи відбудуться зміни у традиційних святкових заходах у кафедральному соборі Різдва Христового?

– Для нашого кафедрального собору – це особливий день, день престольного свято, яке завжди об’єднувало нас і цього року допоможе нам об’єднатися. Ми з радістю завжди чекали діток, які до нас приходили зі своїми вітаннями, готувалися колядками, піснеспівами, віршиками вітати Христа Новонародженого младенця. Вітати наших прихожан, також вітати і священників та всіх нас своїми чудовими колядками. Надіюся, що Господь допоможе нам, і кожній храм, який підготував якісь різдвяні вистави зможе передати їх онлайн, передати нам ту радість, якою наповнюється серце кожної людини.

Пішов дев’ятий рік, як Вас було призначено керуючим Бердянської кафедри. До нас Ви приїхали із Закарпаття. Розкажіть про традиції святкування Різдва Христового на Вашій Батьківщині.

– Різдво Христове багате своїми традиціями. Кожний регіон, я би навіть сказав кожне село і місто, навіть кожна родина має свої властиві тільки їй традиції, які склалися віками від предків. Звичайно, святкування проходить з колядою. Ми співаємо на честь Новонародженого Христа. Звичайно, це і спеціальні страви, які готуються лише раз на рік, готуючись до Свят вечора накривають стіл, готують Кутю. Кутя нагадує нам ту стоянку, ті ясла, які були наповнені сіном, і туди був положений Младенець Христос, щоб ми також розуміли, що ми находимося у своїх домівках, а тоді Христос був залишений цієї можливості бути у домівці та знайшов собі місце у стоянці. Звичайно, у нас люди збираються у громади, хто з музикальними інструментами, з баяном ходять і співають по домівках. Діти ходять на свят-вечір, колядують під дверима, в хатах. Ці традиції прикрашені певними костюмами і грою, про ті події, що відбувалися у Віфеємі. Є такі колядники, які зображають євангельську історію: є одягнуті солдати і офіцери, є царі і мудреці, і пастирі та ангел, який одягнутий у чудову сорочку-вишиванку та з посохом ходить і сповіщає велику радість Різдва. Взагалі, усі захоплені у цей вирій святкування. Є ще своя церковна коляда, коли від храму ходять люди із церковної громади для того, щоб принести з храму поздоровлення для людей і привітання усіх зі святом!

Чому Різдво вважають більше родинним та затишним святом ніж Новий рік або інші свята?

– Ми називаємо саме Різдво святом родинним, святом сім’ї, бо люди збираються за родинним своїм столом, і згадують Христа народженого, прославляють Його, моляться Христу, благають Його про вічне своє спасіння і про земні свої турботи. Я хотів би побажати, вам дорогі, щоб ми могли відкрити своє серце до Христа, щоб ми могли відчути цю радість, підготувавшись до свята постом і молитвою, що нашє серце було тими яслами, де народився Христос. Ми звикли, що на Різдво люди збираються у своєму сімейному колі. Я хотів би сказати, що колись так було і більше 2000 років тому у Віфлеємі. Люди також зібралися на свято за зачиненими дверима, і не знайшлося місця у жодному домі цьому святому сімейству Йосифа та Марії, і вони були вимушені знайти собі притулок у печері для скота. Я бажаю, щоб ми не залишалися тільки у своєму колі, колі рідних та близьких, а розширили своє коло, відкрили наші серці та двері наших домівок допомогти тим, хто потребує нашої допомоги, щоб радість була для всіх, бо Господь прийшов для всіх і чекає, щоб серце кожного наповнювалося радістю пришестя у світ Христа-Бога.

Різдво Христове – улюблене свято, яке особливе саме для дітей. Як би привітали дітей та щоб побажали їм до Різдва.

– Для нас уже неможливе себе уявити це свято без дітей. Вони якось наповнюють особливим змістом і наше життя і наше служіння. Вони наповнюють особливою атмосферою богослужіння у храмі. Тому ця радість для дітей. Сам Христос прийшов у цей світ в образі молодця і діти цьому дуже раді. Є така розповідь по одного хлопчика. Один священник після службі помітив, що немає скульптури Христа, що знаходилася і вертепі, тому він почав її шукати. Коли він вийшов надвір, то побачив хлопчика, який у великому автомобілі катає цю фігуру. Священник запитав у хлопця, звідки той взяв її. Хлопчик відповів, що взяв фігуру із церкви, із вертепу. Взяв її тому, що коли буквально кілька днів тому молився, щоб Бог подарував йому іграшковий автомобіль, то пообіцяв, що обов’язково його покатає. Господь приніс під ялинку автомобіль, хлопець виконав свою обіцянку. Це особлива, щира, дитяча віра. Вона допомагає і нам повернутися до тієї щирості, допомагає нам відкрити своє серце, бути простими і це збагачує це свято взагалі. Діткам нашим, бажаю зростання у вірі, завжди підтримувати своїх батьків, і може часом, кликати їх до церкви разом з собою. Поспішити вклонитися Христу, поспішити принести свої дарунки, як колись поспішили пастушки і східні волхви та принесли свої дарунки: чисте серце і подячну молитву. Зі святом всіх вас, з Різдвом Христовим!

«Я бажаю, щоб серце кожного наповнювалося радістю пришестя у світ Христа-Бога», – архієпископ Єфрем

Від сповненого радістю серця вітаю вас, дорогі брати і сестри, із світлим святом Різдва Господа і Спасителя нашого Іісуса Христа!

Христос рождається!

 

Виповнилася обіцянка, яка була дана нашим прабатькам ще в Раю. Бог є у плоті, і звершується це не в царських палатах, не під дахом людським, а в найбільшому смиренні: в яслах для худоби. Цей образ смирення особливо дорогий нам за свою вічну красу, бо воістину відкриває образ величі Божої: Йому, народженому в холодній печері, радіють Сили Небесні; Йому, що знаходиться у вертепі, волхви приносять царські дари; духовно веселиться земля з людьми; пастирі, радіючи, дивуються; і всі ми з любов’ю поклоняємося Богомладенцю, який лежить в яслах, і разом з ангелами оспівуємо: «Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління» (Лк 2:14).

Звершуючи сьогодні це духовне торжество, що ж ми можемо принести в дар Божественному младенцю, який народився у Віфлеємі? Ні жертв, ні подарунків не потрібно Йому. Що може подарувати слабка земна людина Всемогутньому Творцю? Відповідь на це питання знаходимо в Святому Письмі: «Готуйте дорогу для Господа, рівним зробіть шлях Йому». Прямий шлях до наших сердець – ось істинний дар, якого чекає від нас Христос Спаситель. Син Божий з любові до людей став Сином людським. Він закликає і нас бути як діти, щоб увійти в Царство Небесне. Кожному з нас потрібно зберігати по-дитячому чисте серце, яке вміє вірити, прощати і любити. У дні святкування Різдва Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа церква Христова закликає нас до благочестивих роздумів, радісної і подячної молитви та добрих справ. Ми, християни, покликані носити тяготи один одного, щоб не тільки словами, але і справами свідчити світові про нашу віру, «щоб вони, бачивши наші добрі вчинки, прославляли Отця нашого, що на небесах» (Мф 5:16).

Йдучи на зустріч Віфлеємському Богомладенцю, гідно приготуємо Йому замість ясел – чистоту нашої совісті, замість сіна – теплоту наших сердець і замість пелюшок – щирість нашої віри, щоб гарячими молитвами в святих храмах Божих, старанною турботою про їхню красу, турботою про наших рідних і добрим ставленням до оточуючих людей гідно зустріти Богомладенця Христа.

Вступаючи в новий, 2021 рік, ми просимо Милостивого Господа Бога, щоб рік благості Божої був мирним, плідним і благим для Святої Христової Церкви, нашої Вітчизни та всіх нас.

Хай благодать Народженого від Діви Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа буде з усіма вами!

Христос рождається – славімо Його!

Смиренний + Єфрем,

з ласки Божої архієпископ Бердянський і Приморський

«Я бажаю, щоб серце кожного наповнювалося радістю пришестя у світ Христа-Бога», – архієпископ Єфрем

Новости с доставкой на ваш смартфон! Только о самом важном в Бердянске!
Наш канал в Telegram
Чат Бердянска в Telegram
Присоединяйтесь к сообществу в Viber: "PROБердянск"

Информация о количестве подтве... О ситуации в Бердянске по сост...